Mikroplanktonske i mikrobentoske alge obalnog boćatog jezera Fiesa i ušća Dragonje (Slovenija)

Between 1998 and 2000, microplanktonic and microbenthic algal communities were sampled and analysed in the coastal lake Fiesa and in the Dragonja estuary. The purpose of the investigation was to establish qualitative composition and the relative abundance of algal communities. In 1999 and 2000, basic physical and chemical parameters were measured. Altogether, 159 algal taxa were determined, 83 in the coastal lake Fiesa and 120 in the Dragonja estuary. Most of the taxa belonged to the Bacillariophyceae. Thirty four percent of all taxa were typical brackish taxa. Achnanthes septata, Amphora angusta, Gyrosigma tenuissimum, Gyrosigma wansbeckii and Pleurosigma strigosum (all Bacillariophyceae) were marine species. Brackish and marine taxa were almost exclusively Bacillariophyceae. Nineteen taxa were the first citations for Slovenia, 15 of them belonging to the Bacillariophyceae and four to the Cyanophyceae. Most new taxa belong to the genus Navicula (4).U razdoblju od 1998. do 2000. uzorkovane su i analizirane mikroplanktonske i mikrobentoske zajednice algi u obalnom jezeru Fiesa i na ušću Dragonje. Cilj istraživanja bio je ustanoviti kvalitativni sastav i relativnu abundanciju zajednica algi. Osnovni fizikalni i kemijski parametri mjereni su 1999. i 2000. Utvrđeno je 159 svojta algi, 83 u jezeru Fiesa te 120 u ušću Dragonje. Većina taksona pripadala je porodici Bacillariophyceae, a 34% od ukupnog broja bile su tipične vrste boćatih voda. Morske vrste bile su Achnanthes septata, Amphora angusta, Gyrosigma tenuissimum, Gyrosigma wansbeckii i Pleurosigma strigosum (sve Bacillariophyceae). Boćati i morski taksoni bili su gotovo isključivo Bacillariophyceae. Po prvi puta za Sloveniju zabilježeno je 19 svojti, 15 iz porodice Bacillariophyceae i 4 iz porodice Cyanophyceae. Većina novih svojti pripada rodu Navicula (4)

Etoricoxib demonstrates similar efficacy and improved gastrointestinal safety compared to naproxen in two 138-week randomized studies of osteoarthritis patients

peer reviewe

The effectiveness of alcohol label information for increasing knowledge and awareness: a rapid evidence review

Background:- Consumers have difficulty understanding alcoholic units and low risk drinking guidelines (LRDG). Labelling may improve comprehension. The aims of this rapid evidence review were to establish the effectiveness of on-bottle labelling for (i) improving comprehension of health risks; (ii) improving comprehension of unit and/or standard drink information and/or LRDG, and (iii) reducing self-reported intentions to drink/actual drinking. Methods:- Electronic database searches were carried out (January 2008-November 2018 inclusive). Papers were included if they were: published in English; from an Organization for Economic Co-operation and Development country; an experimental/quasi-experimental design. Papers were assessed for quality using the Effective Public Health Practice Project Quality Assessment tool. Ten papers were included. Most studies were moderate quality (n = 7). Results:- Five themes emerged: comprehension of health risks; self-reported drinking intentions; comprehension of unit/standard drink information and/or LRDG; outcome expectancies; and label attention. Labelling can improve awareness, particularly of health harms, but is unlikely to change behaviour. Improved comprehension was greatest for labels with unit information and LRDG. Conclusions:- Alcohol labelling can be effective in improving people’s comprehension of the health risks involved in drinking alcohol enabling them to make informed consumption decisions, and perhaps thereby provide a route to changing behaviour. Thus, effective alcohol labelling is an intervention that can be added to the broader suite of policy options. That being said, the literature reviewed here suggests that the specific format of the label matters, so careful consideration must be given to the design and placement of labels

Citizenship Norms in Eastern Europe

Research on Eastern Europe stresses the weakness of its civil society and the lack of political and social involvement, neglecting the question: What do people themselves think it means to be a good citizen? This study looks at citizens’ definitions of good citizenship in Poland, Slovenia, the Czech Republic and Hungary, using 2002 European Social Survey data. We investigate mean levels of civic mindedness in these countries and perform regression analyses to investigate whether factors traditionally associated with civic and political participation are also correlated with citizenship norms across Eastern Europe. We show that mean levels of civic mindedness differ significantly across the four Eastern European countries. We find some support for theories on civic and political participation when explaining norms of citizenship, but also demonstrate that individual-level characteristics are differently related to citizenship norms across the countries of our study. Hence, our findings show that Eastern Europe is not a monolithic and homogeneous bloc, underscoring the importance of taking the specificities of countries into account

Promoting academic integrity through a stand-alone course in the learning management system

Abstract Introduction This case study describes the process faculty at a large research university undertook to build a stand-alone online academic integrity course for first-year and transfer students. Because academic integrity is decentralized at the institution, building a more systematic program had to come from the bottom-up (faculty developed) rather than from the top down (institutionally mandated). Case description Using the learning management system, faculty and e-learning designers collaborated to build the course. Incorporating nuanced scenarios for six different types of misconduct (consistent with the University’s Code of Student Rights, Responsibilities & Conduct), a pre- and post-test, and assessments for each scenario, the course provides experience in recognizing and avoiding academic misconduct. Discussion and evaluation As a stand-alone course, the faculty who created it maintain control over content and are able to analyze student performance across the institution. In the ten months since its launch, the course has been eagerly adopted by faculty (n = 1853 students have completed the course) and post-test scores indicate students are learning from the course. Conclusions After the successful launch of the student course, the next step, already underway, is the launch of learning modules for faculty and teaching assistants

Доопераційне маркування лімфатичних вузлів, уражених метастазами раку щитоподібної залози, для полегшення їх ідентифікації під час операції

Objective. In surgical treatment of thyroid cancer, the appropriate resection of lymph nodes affected by metastases is mandatory. Minimally invasive inter­vention for metastatic process in thyroid cancer is alternative method of treatment in case of solitary neck metastases. The specific complications associa­ted with surgical trauma occur in cases of repeated interventions, namely the damage of Х, ХІ, and ХІІ pairs of cranial nerves, motor and sensory fibers of the cervical and brachial plexus, lymphorrhea. Complications associated with dissection of lymph drainage collectors lead to prolongation of post­operative stay in hospital. Thus, the need to minimize surgery risk and to increase efficacy of lymp­ha­den­e­ctomies in primary and repea­ted neck dissections emerges. The aim is to develop method of preoperative la­­beling of lymph nodes affected by thyroid cancer metastases to facilitate their intraoperative identi­fication. Materials and methods. The methylene blue dye for biological tissue labeling was used. In preoperative period, 24 hours before surgery FNAP was performed under the ultrasonography control with the purpose of metastatic lesion verification and then the 1 % solution of methylene blue dye was injected directly to affected node. During the dissection the labeled node was identified by its blue color. Results and discussion. Lymph nodes of different collector groups were labeled in 10 patients. The visual intraoperative identification of lymph node was feasible in all patients. The operation time was shortened in 9 patients (90 %). The mean decrease of operation time was 31.2 ± 7.6 min (p ≤ 0.05). The consecutive patho­logical investigation of all removed labelled lymph nodes confirmed the presence of metastatic thyroid cancer. Conclusion. The preoperative labeling of affected lymph nodes 24 hours ahead surgery is efficient, easy to use and cost-saving method of visualization which allows to mitigate excessive surgical traumatization during the lymph neck dissection and to decrease the operation time.Актуальность. При оперативном лечении рака щитовидной железы необходимо адекватное удаление лимфатических узлов, пораженных метастатическим процессом. Малоинвазивные методы лечения метастатического процесса рака щитовидной железы — это альтернативный метод лечения еди­ничных метастазов шеи. Специфические осложнения, связанные с хирургической травмой окружающих структур, возникают при повторных опера­тивных вмешательствах: повреждения X, XI и XII пар черепных нервов, двигательных и чувствительных волокон шейного и плечевого сплетений, лимфорея. Осложнения, которые сопровождаются диссекцией коллекторов лимфооттока, приводят к увеличению послеоперационного пребывания больного в стационаре. Возникает необходимость в уменьшении операционных рисков и повышении эффек­тивности лимфаденэктомий при первичных и повт­ор­­ных диссекциях шеи. Цель работы — разработка способа предопе­рационного маркирования лимфатических узлов, по­­ра­­женных метастазами рака щитовидной же­­лезы, для облегчения их идентификации во время операции. Материалы и методы. В основу была положена методика окрашивания биологических тканей раст­вором метиленового синего. На предоперационном этапе, за 24 ч перед операцией, больному под контролем УЗИ выполнялась тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия (ТАПБ) лимфатического узла с целью подтверждения наличия метастатического поражения и вводился 1 % раствор метиленового синего непосредственно в ткань лимфоузла. В дальнейшем во время диссекции идентификация маркированного лимфоузла проводилась по характерной синей окраске последнего. Результаты и обсуждение. Были промарки­ро­ваны лимфоузлы разных групп коллекторов 10 боль­ных. У всех больных визуальная интраоперационная идентификация лимфатического узла была по­­зи­­тив­ной. Укорочение операционного времени наблюдалось у 9 больных (90 %). Усредненное укорочение времени, которое тратилось на операцию, составляло 31,2 ± 7,6 мин (р ≤ 0,05). При дальнейшем патогистологическом исследовании всех удаленных «марки­рованных» лимфоузлов было под­тверждено наличие метастазов рака щитовидной железы. Выводы. Способ предоперационного маркирования пораженных лимфоузлов за 24 ч до операции является достаточно эффективным, простым в использовании и экономически выгодным методом визуализации, что помогает избежать излишнего хирургического травмирования во время лимфодиссекций шеи и сократить операционное время.Актуальність. При оперативному лікуванні раку щитоподібної залози необхідне адекватне видалення лімфатичних вузлів, уражених метастатичним процесом. Малоінвазивні методи лікування метастатичного процесу раку щитоподібної залози — це альтернативний метод лікування одиничних метастазів шиї. Специфічні ускладнення, що пов’я­­зані з хірургічною травмою оточуючих структур, виникають при повторних оперативних втручаннях: пошкодження Х, ХІ та ХІІ пар черепних нервів, рухових та чутливих волокон шийного та плечового сплетінь, лімфорея. Ускладнення, що супроводжують дисекції колекторів лімфовідтоку, призводять до збільшення післяопераційного перебування хворого в стаціо­нарі. Постає необхідність у зменшенні операційних ризиків та підвищенні ефективності лімфаденектомій при первинних та повторних дисекціях шиї. Мета роботи — розробка способу передопераційного маркування лімфатичних вузлів, уражених метастазами раку щитоподібної залози, для полегшення їх ідентифікації під час операції. Матеріали та методи. В основу було покладено методику забарвлення біологічних тканин розчином метиленового синього. На передопераційному етапі, за 24 год перед операцією, хворому під контро­­лем УЗД виконувалась ТАПБ лімфатичного вузла, з метою підтвердження наявності метастатичного ураження, та вводився 1 % розчин метиленового синього безпосередньо в тканину лімфовузла. У подальшому, під час дисекції, ідентифікація маркованого лімфовузла проводилась за характерним синім забарвленням останнього. Результати та обговорення. Було промарковано лімфовузли різних груп колекторів 10 хворих. У всіх хворих візуальна інтраопераційна ідентифікація лімфатичного вузла була позитивною. Вкорочення операційного часу спостерігалось у 9 хворих (90 %). Усереднене вкорочення часу, що витрачався на операцію, становило 31,2 ± 7,6 хв (p ≤ 0,05). При по­­дальшому патогістологічному дослідженні всіх ви­­далених «маркованих» лімфовузлів було підтвердже­но наявність метастазів раку щитоподібної залози. Висновки. Спосіб передопераційного маркування уражених лімфовузлів за 24 год до операції є достатньо ефективним, простим у використанні та економічно вигідним методом візуалізації, що допома­­гає уникнути зайвого хірургічного травмування під час лімфодисекцій шиї та скоротити операційний час